четвер, 7 листопада 2013 р.

Три основні моделі та три підходи до навчального процесу


У науково-педагогічній літературі з'являються все нові і нові "моделі навчання". Їх кількість зростає в прямій пропорції по мірі виходу нових монографій і захисту чергових дисертацій.
Це часто збиває вчителя з пантелику і не дає можливості визначитися, як працювати ефективно і по-сучасному.
Незважаючи на все різноманіття можна чітко виділити три основні моделі навчання.



ПАСИВНЕ НАВЧАННЯ
Це так званий суб'єкт-об'єктний зв'язок.
Суб'єкт навчання - вчитель. Об'єкт навчання в даній моделі - весь клас.
Вчителя, який обрав таку модель навчання, будемо називати урокодавцем.
Для нього весь клас - суцільна сіра маса. У кращому випадку він може виділити тих учнів, які доставляють йому незручності своїм непокорою. Або навпаки, покірливо виконують усі розпорядження.
У такого вчителя може бути хороша дисципліна.

Одного його погляду достатньо, щоб учень боявся навіть голосно дихати на уроці.
У нього може бути хороша успішність. Але не тому, що вчитель цікаво і доступно викладає. А тому, що учень боїться ДВІЙКИ і всіх її наслідків.
Між таким учителем і учнями - стіна недовіри.

АКТИВНЕ НАВЧАННЯ
На щастя, вчителів, які дотримуються моделі пасивного навчання, в школі небагато. Вони, як правило, шукають місця спокійніше.
Більшість вчителів дотримуються моделі активного навчання.


Це теж суб'єкт-об'єктний зв'язок. Але об'єктом навчання є кожен учень.
Звичайно ж, такий учитель хвилюється за навчальний процес, йому не все одно, хто перед ним сидить.
Він шукає шлях до кожного слабкого учня. Враховує його особливості сприйняття навчального матеріалу.
Також він робить усе, щоб і сильний учень не нудьгував на уроці. Пропонує йому додаткові завдання, додатковий матеріал.
Однак індивідуальний підхід у навчанні в умовах звичайної школи - з області фантастики. Учитель фізично не готовий постійно працювати в такому режимі.
Та й продуктивність такого навчання останнім часом різко зменшилася.

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ
У сучасних умовах інформаційної перенасиченості найбільш ефективною є третя модель інтерактивного навчання .
Це суб'єкт-суб'єктний зв'язок навчання учнів. Учень - теж суб'єкт навчання. Учитель прагне до підвищення самостійної пізнавальної активності учнів.



Він виступає більше не як джерело інформації, а як організатор, координатор навчальної діяльності дітей.
І тут головне знайти найбільш ефективні моделі інтерактивного навчання: робота в мікрогрупах, проектна діяльність тощо

ПІДХОДИ У НАВЧАННІ .
Кожній з моделей відповідає свій підхід у навчанні .
  1. Для пасивного навчання - це психологічний підхід. Причому найчастіше - силовими методами.
    Мається на увазі не фізичний, а моральний вплив .
  2. Активному навчання відповідає задачний підхід. Учитель крок за кроком ставить перед учнями посильні диференційовані навчальні завдання.
    Тобто вибудовує якийсь алгоритм навчання.
  3. Інтерактивному навчанню відповідає діяльнісний підхід у навчанні.
    І головна турбота вчителя - створити максимально комфортні умови такої навчальної діяльності

ВИСНОВКИ
Зрозуміло , у педагогічній практиці вчитель рідко проповідує лише один підхід у навчанні. Для організації інтерактивного навчання, наприклад, необхідний певний базовий рівень знань, який досягається найбільш простими методами запам'ятовування, а то й зазубрювання .
Часто для систематизації знань необхідний чіткий алгоритм навчання. Тоді вчитель використовує задачний підхід .
Однак за вподобаннями можна судити про кваліфікацію вчителя і, якщо хочете, його професійну придатність .
Головне, не ставити вчителя в жорсткі рамки. Він має право вибрати собі свій ШЛЯХ залежно від особистих пристрастей і особистісних якостей.




Немає коментарів:

Дописати коментар